Екологічний дайджест

1. Величина щорічних екологічних збитків від автотранспорту у Росії оцінюється у 4 — 5 млрд. доларів.При збереженні існуючих тенденцій до 2010 р. ці збитки збільшаться ще на 30—40%. Частка автотранспорту в сумарних викидах забруднювальних речовин в атмосферу в Росії становить у середньому 45%, а у великих містах — 80—90%. Середній російський автомобіль викидає в атмосферу у 8-10 разів більше шкідливих речовин, ніж європейський. Відставання Росії від розвинутих країн на рівні екологічності автотранспорту оцінюється у 7—8, років.

2. Кількість сонячного світла, що досягає поверхні Землі, скоротилася на 20%Учені з'ясували, що на планеті стає не тільки тепліше, а й темніше. Причиною цього стало забруднення атмосфери. Ефект «глобального затемнення» може серйозно вплинути на більшість сторін життя на планеті: від використання сонячної енергії до зміни вегетаційного періоду різноманітних рослин. Фахівці вважають, що глобальне затемнення, можливо, відбувається через зростання вмісту в атмосфері мікроскопічних частинок антропогенного походження. Дані спостережень на 100 метеостанціях, розташованих по всьому світу, показують, що кількість сажі в атмосфері у 2 рази більше, ніж передбачалося раніше.

3.Сила Британії у вітрі і морі!Занепокоєння з приводу зміни клімату і зростання дефіциту електроенергії в усьому світі ставить на порядок денний питання про такі поновлювані джерела енергії, як сила вітру. Британський уряд хоче, щоб до 2010 р. 10% усієї виробленої в країні електроенергії добувалося з поновлюваних джерел. Жодна інша країна Європи не ставить більш амбіційного завдання. Однак англійці не забувають і про інші способи одержання енергії, наприклад, з моря. У Великобританії була запущена в дію перша у світі промислова морська електротурбіна: пристрій для перетворення енергії хвиль в електроенергію. Творці турбіни вважають, що в майбутньому такі машини складуть серйозну конкуренцію електричним вітровим установкам, що вже подають енергію в будинки багатьох мешканців Європи і США. Морська турбіна схожа на зменшений варіант вітрової установки, і принцип її роботи є таким самим, з тією тільки різницею, що лопаті вітряка обертає вітер, а морська турбіна використовує підводні течії. Прихильники цієї концепції підкреслюють, що, на відміну від вітру, підводні потоки є більш передбачуваними, до того ж морські установки не псують своїм виглядом пейзаж, як вітряки. Основна частина їх лежить на морському дні, а над водою виступають лише кілька метрів механізму. Морські турбіни не становлять небезпеки для риб, оскільки їхні лопаті обертаються повільно: близько 20 обертів за хвилину. Останніми роками було побудовано кілька експериментальних пристроїв для використання енергії хвиль, однак турбіна, яку запустять у дію біля узбережжя англійського графства Девон - перша промислова установка такого роду. Якщо вона зможе виробляти заплановану кількість електроенергії, то консорціум, що фінансує її запуск, побудує ще кілька морських турбін. Історія одержання електрики з хвиль і течій налічує безліч багатообіцяючих концепцій і проектів, що стали з часом неефективними, ненадійними або є просто дуже дорогими. Однак стурбованість глобальним потеплінням і відносний успіх вітрових турбін спонукають учених і політиків до підкорення моря, адже потенційно воно є одним з найпотужніших джерел енергії, що поновлюється.

4. Катастрофічне обміління ЛениНадзвичайна ситуація склалася з доставкою вантажів у північні райони республіки Саха (Якутія). Причина криється у катастрофічному обмілінні ріки Лена. Рівень води в Лені в північних районах знизився до катастрофічного. Глибина місцями становить усього 105-110 см, а для навігації вантажних суден потрібно не менше 170 см. Річковики на деяких ділянках призупинили рух пасажирських і вантажних суден. За прогнозами гідрологів, надходження води не очікується протягом усього короткого навігаційного періоду. Уряд республіки, як повідомляють у прес-службі, змушений переорієнтувати завезення нафтопродуктів у північні улуси на Північний морський шлях. Частину вантажів вирішено доставляти автомобільним транспортом. За інформацією уряду, додаткові витрати при цьому сягають близько 140 млн. руб. Переорієнтація потребуватиме збільшення фінансування ще на 300-400 млн. руб.

5. Габон-Конго. Лихоманка Ебола знищує африканських приматівДо останнього часу лихоманка Ебола в основному привертала увагу як надзвичайно небезпечне смертельне захворювання, що передається від приматів до людини. Однак тепер стає зрозумілим катастрофічний вплив вірусу лихоманки Ебола на самих цих тварин. У Габоні тільки на одній з природних територій, що охороняються, створеній спеціально для збереження приматів, ця хвороба спричинила загибель 50 тис. мавп. Одна з дослідниць, яка протягом останніх 10 років відслідковувала горил, втратила контакт із 143 особинами з 150. У тропічних лісах Африки, за різними оцінками, збереглося в цілому близько 200 тис, шимпанзе і горил. Однак, враховуючи останню інформацію про наслідки розвитку епідемії лихоманки Ебола, ці дані можна вважати дуже завищеними. Вчені аналізують можливі сценарії дій, що можуть містити як карантинні заходи, так і вакцинацію. Примати погано долають водні перешкоди, тому очищення русел річок від дерев, що впали, може сприяти ізоляції і припиненню передачі інфекції. Розроблена для людини вакцина поки перебуває в стадії перевірки, і, крім того, незрозуміло, наскільки вона буде ефективною для приматів. Крім того, сама вакцинація диких мавп буде дуже складною процедурою. Необхідно також виявити проміжних носіїв цього вірусу, в яких він живе після припинення розвитку епідемії. Учені допускають, що всі зусилля, спрямовані на боротьбу з епідемією лихоманки Ебола серед приматів африканського континенту, можуть виявитися даремними. У такому разі шимпанзе і горили тут можуть зовсім зникнути до 2025 р.

6. Болівія. Виявлено сім нових видів тваринСтуденти з університетів Великобританії та Болівії під час літніх експедицій у 2001 р. виявили сім видів нових тварин, включаючи таких досить великих, як жаби, змії та ящірки. Дослідження проводили на східному схилі Анд, зверненому у бік Амазонії. Крім того, були виявлені види птахів, які раніше не траплялися на території Болівії. Нині цим унікальним лісовим екосистемам загрожують вирубування, пожежі та освоєння для розвитку сільськогосподарського виробництва. Є ризик, що багато видів живих організмів, які живуть тут, можуть зникнути, залишившись невідомими для науки. Отримані дані будуть використані владою Болівії при плануванні природоохоронних заходів.

7. У Чорному морі збільшилася кількість дельфінівНа даний момент найбільша їх чисельність спостерігається біля острова Зміїний та в районі Тендрівської коси. Побачити їх можна і поблизу одеських пляжів. Як розповів завідувач лабораторії аналітичних робіт Українського наукового центру екології моря і природної екології Юрій Деньга, це пояснюється поліпшенням екологічної ситуації у Чорному морі, що стало можливим завдяки реалізації програми «Даблос». У ній беруть участь придунайські країни і шість країн Чорноморсько-Азовського басейну. Основними спонсорами цього проекту є придунайські країни, адже саме Дунай є головним джерелом забруднення Чорного моря. Згідно з проектом, зазначені країни зобов'язалися не перевищувати рівень шкідливих викидів у Чорне море, зафіксований у 1997 р. Саме тоді кількість шкідливих речовин, скинутих у Чорне море, була мінімальною.

8. Супутники зафіксували агонію Аральського моряЗнімки з космосу свідчать про різке скорочення площі Аральського моря через надмірну витрату води. За 18 років, що розділяють знімки, море фактично перетворилося на дві водойми, а територія, звільнена внаслідок відступання води, перетворилася в білу соляну пустелю. Як повідомляє газета «Известия новітні знімки були зроблені з борту супутника Enuisat, який здійснює моніторинг навколишнього середовища. Аральське море розташоване на кордоні Узбекистану і Казахстану; вода до нього потрапляє, пройшовши тисячі кілометрів з Паміру, по річках Амудар'я і Сирдар'я, що протікають через Середню Азію. Значну частину води з річок забирає “жадібна” до вологи бавовна. Великомасштабна іригація почалася в 1960-ті роки, з того часу Арал втратив половину своєї площі і три чверті об'єму. Колишні рибальські села опинилися в кількох десятках кілометрів від сучасної берегової лінії. Піски, насичені сіллю і пестицидами, піднімаються в повітря. Незалежні держави Середньої Азії об'єдналися в асоціацію для розподілу вод, що живлять Арал, але практично між ними немає згоди стосовно використання ресурсів, системи зрошення не модернізуються, тому дорогоцінна волога втрачається.