Медична екологія

Виявляється також, що і структура захворювань безпосередньо пов’язана з характерними ознаками ви­кидів промисловості, яка переважає в даному регіоні. Наприклад, кольорова промисловість викликає головним чином розлад серце­во-судинної системи; чорна металургія - захворювання крові і по­яву злоякісних утворень, вражає органи дихання; хімічна - впливає на склад крові, розвиток злоякісних пухлин; застосування пестици­дів у сільському господарстві викликає захворювання органів трав­лення, обміну речовин, крові тощо.Онкологічні захворювання залежать від хімічної природи речовини. Так, азбест призводить до раку легень, гортані, травного каналу; бензидин - до раку сечового міхура; бензол - до лейкозу; вінілхлорид спричиняє рак печінки, головного мозку, лейкоз; миш'як та його сполуки - рак шкіри, легень, печінки; ароматичні аміни та розчинники - рак сечового міхура, лейкоз; сажі, смоли, мінеральна олія - рак шкіри, легень, сечового міхура, травного ка­налу; хром та його сполуки - рак легень; кадмій - рак простати; бенз(а)-пірен - рак легень та ін.

Домінуюче місце в структурі захворювань та смертності на­селення України посіли хронічні неінфекційні захворювання, пере­дусім хвороби органів дихання, системи кровообігу, злоякісні но­воутворення, хвороби нервової системи та органів чуття, алергічні, генетичні та інші захворювання складної етіології, що відбиває вплив усієї багатоманітності умов життя. За період з 1980 року від­булися значні зміни в захворюваності населення України. По всіх хворобах відзначається зростання її рівня на 27,3%. Так, захворю­ваність на цукровий діабет зросла у 2,1 рази, бронхіальну астму - у 2,1 рази, на виразкову хворобу шлунка і 12-ти палої кишки -в 1,9 рази, органів кровообігу в 8,6 рази, гострий інфаркт міокарда -в 2,6 рази.З 1992 року вперше за останні 30 років відзначено три­вожну тенденцію збільшення захворюваності на туберкульоз на 8,4%, злоякісні новоутворення зросли на 27,8%, тиреотокси­коз - на 21,2%, психічні розлади - на 26,8%, отит хронічний - на 32%, хронічний бронхіт - на 21%, жовчнокам'яну хворобу - на 28%.

Більше 30% продуктів харчування, які вживають жителі пострадянського простору, отруєні нітратами, фосфатами, пестицидами, ртуттю, радіоактивними речовинами, що становлять постійну загрозу їх здоров'ю. У районах інтенсивного застосування пестицидів загальна захворюваність дітей у п'ять разів вища, ніж в екологічно чистих районах, надто частими є хвороби шкіри, органів дихання, травлення, відставання у фізичному розвитку. У дорослих на перше місце виходять захворювання нервової системи і органів дихання. Виявлено прямий зв'язок між застосуванням пестицидів і захворюванням на туберкульоз, цироз печінки, хронічні гепатити, дитячою смертністю. Така сама ситуація в багатьох регіонах світу.

Крім зростання загальної захворюваності, забруднення середовища викликає і появу незвичних, раніше невідомих захворювань, як, наприклад у Чернівцях, де в 1986 році у 200 дітей різне віку протягом місяця - двох повністю випало волосся. Щоправда, через певний час воно відросло. Інтенсивні медичні дослідження за участю спеціалістів від ВООЗ не змогли виявити джерело захворювання. Подібні випадки облисіння були зареєстровані в Маріуполі, Запоріжжі, Кемерові, Ташкенті, Москві та в Естонії.

Особливо переконливо зв'язок захворюваності зі станом довкілля виявляється при порівнянні стану здоров'я мешканців великі міст. За даними ООН, нині в містах мешкає до 80% загальної кількості населення. В Україні - 60%. У світі існує понад 160 міст з мільйонним населенням, які дуже негативно впливають на довкілля в радіусі десятків кілометрів. Шумові, вібраційні навантаження, перенаселення, вплив магнітних, електричних, іонізаційних полів викликають найрізноманітніші захворювання. Так, мешканці Кривого Рогу потерпають від захворювань органів дихання та нервової системи - у 2-4 рази частіше, ніж приміські мешканці. Численні дані свідчать про те, що сучасне містоформування (латиною урбанізація) викликає велику стурбованість людей. Загальний рівень захворюваності на найтяжчі недуги цивілізації у великих містах у 2-3 рази вищий, ніж у сільських місцевостях.

Так, за кількістю промислового бруду на душу населення Україна посідає одне з перших місць в Європі. Через це тут середня тривалість жит­тя - 66 років, тоді як у Японії, Швейцарії, Ісландії та США -75-79 років. Нині Україна за тривалістю життя чоловіків посідає 29 місце в Європі і 49 місце у світі; жінок - відповідно 27 і 39 місця.Нині в Україні смертність населення, особливо дітей, значно збільшилась. Зонами екологічного лиха є більшість її території. Майже 40% ядерних реакторів колишнього Союзу розміщені в Україні, яка мала лише 2% стоку його поверхневих вод. До того ж, практично 100% електроенергії Хмельницької і 90% Рівненської АЕС йде на експорт.

А ще в Україні функціонує 1700 шкідливих виробництв, 1000 з них - хімічні - становлять екологічну небезпе­ку, майже третина цих виробництв знаходиться в межах рекреацій­них зон. За показниками дитячої смертності Україна посідає одне з перших місць у світі, як і за показниками кількості онкологічних захворювань. З 1992 року смертність у нашій державі перевищує народжуваність.

Усвідомлення екологічної небезпеки відбулось на наших те­ренах років на 15-20 пізніше, ніж у розвинених країнах. Відповідно пізніше почали вживатись і якісь заходи. Особливо багато було спроб покращити ситуацію у 70-80-ті роки. Насамперед це стосувалося найбільш забруднених регі­онів: Центрального, Південного та Південно-Східного. Всі спроби поліпшити стан здоров'я населення звелись головним чином до збільшення кількості лікарень і лікарів. Чому витра­ти коштів (до того ж обмежених) не принесли бажаного ефек­ту? Причин багато, але головна, мабуть, полягає в тому, що природоохоронні заходи орієнтувались на боротьбу з наслід­ками нераціонального, суто екстенсивного зростання виробництва, а не на зміну його природо руйнівної структури.

Мірилом помилок сучасної цивілізації став Чорнобиль. Аварія планетарного масштабу має страшні і довготривалі наслідки. З району ядерної катастрофи були виселені понад 200 тис. мешканців з 2000 населених пунктів. Забруднено величезні території. Потужність аварії на ЧАЕС у 300 разів перевершила потужність атомної бомби, скинутої на Хіросіму. З 1987 року лише в Києві кількість онкологічних захворювань збільшилась утричі, захворювань крові в 6 разів, ендокринної системи - в 6,5 рази, органів дихання 31 раз. 10 тис. ліквідаторів-чорнобильців уже померли (кожний десятий). Відзначене є свідченням глобального характеру екологічної кризи сучасної України та й цивілізації загалом.

ВПЛИВ ТЮТЮНОПАЛІННЯ НА ЗДОРОВ'Я ЛЮДИНИ

Тютюнопаління є однією з найрозповсюдженіших шкідливих звичок людини. На Землі щорічно від наслідків тютюнопаління помирає З млн. людей. Останніми роками Ук­раїну зараховують до країн з високою розповсюдженістю тютюнопаління. Згідно з даними ВООЗ у нас палять 51 % чоловіків і 20 % жінок працездат­ного віку.

Існує два види впливу тютюну на організм людини: негайний і довготривалий. Перший пов'язаний з впли­вом нікотину на судини та збільшен­ням рівня адреналіну в крові (при цьо­му зростають на 30 % частота серцевих скорочень, на 5 - 10 мм рт.ст. - арте­ріальний тиск, зменшується перифе­ричний опір судин). Довгострокові ефекти пов'язані з дією складових ци­гарок - смолами (близько 45 видів), оксидом вуглецю, окисними газами, ціанистим воднем. З димом цигарок у легені потрапляє також нікель, ми­ш'як, кадмій і свинець. Таким чином, паління тютюну відразу ж викликає функціональні зміни у серцево-судинній системі, які з часом стають стійкими і призводять до розвитку ряду захворювань.

Ніко­тин, який входить до складу тютюно­вого диму, проникає через гематоенцефалічний бар'єр і вже через 7 секунд досягає мозку. Адреналін, який виді­ляється наднирковими залозами, зву­жує судини, що може викликати стійке підвищення артеріального тис­ку, зниження систолічного об'єму крові і, як наслідок, призводить до ішемії міокарда внаслідок зростання тонусу симпатичної нервової системи. Нікотин також підвищує секрецію ва­зопресину, що ще більше підвищує артеріальний тиск, знижує про­никність клітинних мембран, призво­дить до порушення водно-сольового і ліпідного обмінів, підвищення в'яз­кості крові й капіляротромбозу.

Оксид вуглецю сповільнює та пригнічує окисно-відновні процеси, має прямий токсичний вплив на міокард, збільшує ризик розвитку атеросклеро­зу та утворення тромбів. З часом може розвинутися ішеміч­на хвороба серця та інфаркт міокарда.

Існують різні пояснення механізмів впливу тютюнопаління на виникнен­ня інфаркту міокарда. Серед них:

1) нікотин викликає підвищення навантаження на міокард за рахунок збільшення артеріального тиску і час­тоти серцевих скорочень,

2) карбоксигемоглобін, що утво­рюється при палінні знижує здатність серця відповідати на стрес шляхом зменшення надходження кисню до міокарда;

3) карбоксигемоглобін збільшує імовірність тромбозу судин серця;

4) при палінні виникає аритмія.

Усі ці фактори збільшують ле­тальність від ішемічної хвороби серця серед паліїв на 80 - 90 %. Смертність від серцево-судинних захворювань серед тих, хто має звичку палити тютюн у 2 рази вища, порівняно з тими, хто не має такої звички. Якщо ж до палін­ня додається ще один з факторів ри­зику ішемічної хвороби серця (спад­кова схильність, порушення ліпідно­го обміну, малорухливий спосіб жит­тя), то ймовірність летального на­слідку зростає. Серед жінок, які вику­рюють більше 20 цигарок на день, ри­зик виникнення інфаркту міокарда в 6 разів вищий, ніж у тих, хто не па­лить, а серед чоловіків це співвідно­шення менше 3-х.

Згідно з даними коронарографії, якщо людина палить до 1,5 цигарки в день, то це не викли­кає змін у вінцевих артеріях, при палінні 1,8 цигарки відбувається по­шкодження однієї артерії, 2,5 цигарок - двох, більше 4 цигарок - трьох. При палінні тютюну також порушується коронарна ендотелій залежна вазодилятація судин. У паліїв збільшується частота випадків ураження периферичних судин, особ­ливо великих і дрібних артерій нижніх кінцівок, що є більше характерним для чоловіків. Спазм периферичних судин і вик­ликане нікотином посилене виділен­ня адреналіну відіграють безпосеред­ню роль у виникненні гіпертонічної хвороби. Ризик розвитку ішемічної хвороби серця та інсульту в паліїв тю­тюну, що мають високий артеріальний тиск, більший на 50 - 60 %, порівняно з тими, хто не палить. А у тих, хто ви­курює більше 20 цигарок на день склероз судин головного мозку, що супро­воджується інсультом, трапляється в 11,2 рази частіше, ніж серед тих, хто не палить. Ризик виникнення інсульту в жінок, які палять, зростає при викори­станні протизаплідних таблеток.

Якщо розглядати ефекти, пов'я­зані з вмістом важких металів на організм людини, то вони в основно­му пов'язані з впливами свинцю, ми­ш'яку, кадмію та нікелю. Так, вміст свинцю в цигарці становить близько 13 мкг. З цієї кількості приблизно 1,5 мкг потрапляє в дим, а третина всмоктується в кров. Миш'як - це ку­мулятивна отрута, тобто малі дози його можуть протягом певного часу накопичуватися, поки не буде досяг­нутий отрутний рівень. Учені припус­кають, що і в малих дозах він є канце­рогеном. Пачка цигарок містить при­близно 30 - 40 мкг кадмію та 85-150 мкг нікелю. Кадмій у великих дозах викликає порушення використання організмом кальцію. Він може сприя­ти підвищенню кров'яного тиску і розвитку захворювань серця. У тих, хто палить нирки та печінка містять у середньому вдвоє більше кадмію, ніж у людей, які не палять.

Були проведені дослідження, які доводять, що паління цигарок із зни­женим умістом нікотину та смол не зменшує ризику розвитку ішемічної хвороби серця. І є також дані про те, що з припиненням паління змен­шується ризик смерті від ішемічної хвороби серця. Згідно з даними В. А. Шаповалова, М. О. Ареф'єва регулярно палять 33 % чоловіків і 16 % жінок, а зовсім не палять 57 % чоловіків і 75 % жінок. Інтенсивність паління тютюну вища серед чоловіків, але коефіцієнт залеж­ності від тютюну серед осіб молодого віку досить низький.