Екологічні проблеми України

Стан повітряного середовища в Україні.

Стан повітряного середовища в Україні,

Стан повітряного середовища в Україні, як і в багатьох інших державах, незадовільний, а у деяких регіонах (наприклад, Маріуполь, Кривий Ріг, Запоріжжя та ін.) - вкрай загрозливий. Диктат центру тривалий час впливав на відповідну структурну деформацію народного господарства, коли перевага надавалася розвитку сировинно-видобувних і метало ливарних (металургійних, гірничорудних, хімічних), досить брудних і надзвичайно екологічно небезпечних галузей промисловості. Економіці України властива також висока питома вага ресурсних та енергоємних технологій, впровадження і нарощування яких у промисловості та сільському господарстві здійснювалося найбільш "дешевим" способом - без будівництва відповідних очисних споруд.

Злочинна діяльність всевладних монополій - одна з основних причин безпрецедентного радіаційного і хімічного забруднення величезних територій. Роки безконтрольної експлуатації багатств республіки призвели до того, що у багатьох районах забруднення повітря у десятки разів перевищує гранично допустимі норми. Хіба не вражають такі дані: територія України становила 2,7% колишнього Союзу, а шкідливих викидів на неї припадало майже 30% Це 17 млн. т шкідливих речовин, тобто по 300 кг на кожного жителя, а в деяких регіонах, наприклад Донецько-Придніпровські ця цифра становить 500 кг і більше (у Кривому Розі - 1,6 т на мешканця, тобто 10,1%о усієї кількості викидів в Україні).

Головним джерелом забруднення атмосферного повітря в Україні від викидів стаціонарних джерел є підприємства паливно-енергетичного комплексу - 36% від загального обсягу викидів, підприємства обробної - 35% та видобувної промисловості - 25%). Основними речовинами - забрудниками є оксиди вуглецю, азоту, диоксиди сірки, аміак, феноли, формальдегід, бензапірен. Хоч обсяги викидів забруднюючих речовин останнім часом, передусім через зупинку багатьох підприємств, зменшилися, проте в деяких промислових регіонах (особливо - в Донецько-Придніпровському вони і нині значно перевищують гранично допустимі норми.

Одне з провідних місць у забрудненні атмосферного повітря належить автотранспорту - на нього припадає понад третина усього обсягу викидів забруднюючих речовин в Україні, а в деяких містах більше, ніж половина. Так наприклад, у 1999 році автотранспортом було викинуто в атмосферне повітря 1747,0 тис. т речовин-забрудників, що становить 30% загального обсягу викидів по країні. Понад 65% свинцю, 54% - оксиду вуглецю, 32% - вуглеводнів та 24% - оксидів азоту від загальної для країни кількості цих речовин потрапляють в атмосферу завдяки роботі автотранспорту. Так, у Чернігівській області 1999 року викиди речовин-забрудників у зв'язку з роботою автотранспорту становили 85%, у Закарпатській - 84, Житомирській - 80, Одеській, Волинській - 77, Автономній Республіці Крим - 76, Чернігівській - 74, Херсонській - 73, Миколаївській, Тернопільській - по 66, Полтавській 58, Хмельницькій - 57, Рівненській - 55% від загального обсягу викидів по області.Протягом останніх років викиди в атмосферу забрудників автотранспортом поступово зменшувались. І все ж у багатьох містах України (Вінниця, Луцьк, Ужгород Житомир, Івано-Франківськ, Кіровоград, Львів, Рубіжне, Одеса, Ізмаїл, Полтава, Суми, Тернопіль, Новомосковськ, Павлоград, Світловодськ, Чернігів, Євпаторія, Севастополь Ялта) викиди автотранспорту становлять 60-92% від загальної кількості викидів по місту.

Особливе занепокоєння викликають понад тисячу шкідливих хімічних підприємств, більше половини продукції яких йде на експорт. Так, на Луганщині жителі прозвали "Бермудами" трикутник між містами Сєвєродонецьк, Лисичанськ і Рубіжне. Можна довго перераховувати "дива", що спостерігаються там з "ласки" хімічних підприємств. Зокрема, за 10 років подвоїлась кількість дітей які народжувалися тут з відхиленнями. Не кращий стан атмосферного середовища у всьому Донецько-Придніпровському регіоні Черкасах, Києві та Одесі.Економіка республіки не була орієнтована на такі "дрібниці", як турбота про екологічно чисте середовище, екологічно безпечні технології виробництва, здоров'я людей. Навіть зараз, коли здавалося б, усім зрозуміло, що господарювати, як раніше, згубно, - дізнаємося, що значну частину з виділених на нове будівництво коштів буде використано на спорудження екологічно небезпечних об'єктів. На своїй рідній землі продовжуємо господарювати не як справжні володарі національних багатств, а ніби тимчасові окупанти.

Велику стурбованість викликає неблагополучна в екологічному відношенні столиця України. Так, Київ, який, по суті, не має металургійної і видобувної промисловості, за загазованістю повітря, в тому числі й автотранспортом, попереду таких промислових центрів, як Запоріжжя, Кривий Ріг, Харків, Макіївка, Комунарськ. Індекс забруднення в Києві у 6 разів вищий, ніж у Львові. Обсяги викидів продуктів промисловості й транспорту (насамперед, сірковуглецю, діоксиду азоту, фенолу й аміаку) постійно зростають і сягають вже 330 тис. т на рік. З понад 40 тис. промислових підприємств і об'єктів міста лише третина має очисні споруди. Серед злісних отруювачів повітря - 5 гігантських ТЕЦ і десятки районних котелень із застарілою системою очищення (об'єднання "Київенерго"), виробничі об'єднання "Хімволокно", "Київпромарматура", заводи "Більшовик", "Вулкан", фанерний, хімічний, медпрепаратів, Дарницький вагоноремонтний, м'ясокомбінати та багато інших. Відсутність очисних споруд на зливовій каналізації призвела до загибелі річок (Либідь, Почайна, Дарниця, Сирець, Нивки). Один лише завод хімікатів робить агресивні викиди в Дніпро об'ємом 6 тис. м на добу.